Правила манікюру змінилися. Насамперед, змінився інструмент. Хоча залізні інструменти усе ще використовуються, сьогодні вони вже виходять із уживання. Зрозуміло, залишаються ножиці й щипчики, але пиляння, лопатки та інші пристосування сьогодні виготовляють із інших матеріалів – з гуми, дерева, картону. Пиляння з алмазною крихтою сьогодні вважається варварством. Насправді, металеві пиляння настільки грубо порушують поверхня, що приносять більше шкоди, чому користі. Набір пилянь у професійного майстра повинен бути досить різноманітним, оскільки нігті в клієнтів по міцності, структурі й гнучкості бувають різними. Тонк ніготь, що шарується, можна надовго зіпсувати грубим пилянням. Але якщо ніготь товстий і твердий, то для того, щоб його належним чином обпиляти, буде потрібно щось більш тверде, чому дрібнозерниста напівкругла пилочка з буферною зоною. Перша й головна умова – інструменти повинні бути чистими, а ножиці й щипці – стерильними. Тільки так можна уникнути занесення інфекції, адже, крім видимих грубих ушкоджень, по ходу процедури виникають мікроскопічні порушення цілісності й шкіри, і нігтів. Через ці мікротріщини може проникнути інфекція. Після видалення смужки шкіри навколо нігтя обов'язково потрібно протерти це місце 3 %‑ ний перекисом водню, а виниклі ушкодження негайно змазати йодом. Набір основних інструментів для манікюру.Для того щоб виконувати манікюр у домашніх умовах, вам знадобляться спеціальні інструменти: ♦ пилочка – для додання нігтям форми. Пилочка буває твердої з алмазним великим і дрібним напилюванням. Така пилочка, як уже говорилося вище, підходить для нормальних міцних нігтів. Інший вид пилочок – поліровані – застосовуються для тонких нігтів, що й шаруються; ♦ маленькі ножиці із загнутими кінцями використовуються для корекції форми нігтів, для зрізання кутикули ( при обрізному манікюрі); ♦ тупа лопаточка застосовується для відсунення кутикули; ♦ паличка для чищення використовується для щоденного очищення нігтів від бруду; ♦ щипці‑ гострозубці необхідні для зрізання задирок; ♦ мисочка для ванночок. Придбайте спеціальну мисочку, яку використовуйте винятково для ванночок. Не забувайте перед кожним використанням інструментів продезинфицировать їх спиртом або хоча б одеколоном. Крім того, вам будуть потрібні різні коректори, адже покриття лаком десяти нігтів відразу не буває бездоганним. Придбайте для свого манікюрного набору ручку‑ коректор для лаку й використовуйте її для видалення лаку з кутикули й шкіри навколо нігтя. Класичний, або обрізний, манікюр Його ще називають мокрим з тієї причини, що процедура містить у собі ванночку. Проте стригти й обпилювати нігті випливає до ванночки, у сухому стані. Обпилювати вологі нігті не можна – це приведе до їхнього розшарування. Склад самої ванночки може бути різним: фірмовий розчин, ванночка з косметичної лінії або розчин, приготовлений на основі природних компонентів. Це залежить від майстра, спрямованості й класу салону або від вашого бажання. Ванночка повинна: 1) розм'якшити кутикулу; 2) глибоко очистити й продезинфицировать шкіру; 3) мати заспокійлива й розслаблююча дія. Ванночка може містити: • соду, морську або поварену сіль; • ароматичні речовини; • живильні елементи; • отшелушивающие або отбеливающие речовини; • біологічно активні компоненти; • антибактеріальні складові. Таким чином, тут є простір для фантазії. Після ванночки розм'яклу кутикулу відокремлюють від поверхні нігтьової пластинки й видаляють манікюрними ножицями й щипчиками. На шкіру навколо нігтя наноситься живильне масло й розподіляється по всій нігтьовій пластині масажними рухами. Класичний манікюр може бути з масажем рук або без нього. Але звичайно масаж, більш-менш тривалий, проводиться. Це робить результат роботи майстри більш помітним, тому що масаж поліпшує колір шкіри, її тургор, знімає напруга. Руки відразу стають м'якими й здобувають доглянутий вид. Хоча метод обрізання кутикули не вітається, але у випадках, коли шкіра груба й манікюр проводиться нерегулярно, цей метод єдино доступний. До недоліків цього виду манікюру можна віднести наступні моменти: ♦ імовірність травмування кутикули й занесення інфекції більш імовірна, чому при необрізному манікюрі; ♦ не виключена поява задирок, особливо якщо майстер недостатньо досвідчений. Фахівці рекомендують для зниження цих ризиків використовувати процедуру «запечатування» нігтів, під час якої в ніготь після шліфування втирається живильний крем з вітамінами, протеїнами або спеціальні часточки мінералу, а потім масло, що надає нігтям здоровіший блиск. Класичний манікюр не обов'язковий, якщо ви робите манікюр регулярно. Для частого й регулярного відходу підходять інші, більш щадні види манікюру. Але ми почнемо з опису класичного манікюру. Як правильно стригти нігті. Один раз у тиждень або у два тижні. Стрижуть нігті ножицями із закругленими кінцями, надаючи їм мигдалеподібну або овальну форму. Вільний край нігтя може виступати на 3–5 міліметрів. Якщо ви залишаєте їх довше, це зажадає додаткового відходу. Якщо стригти нігті коротше, вони виглядають ширше, пальці видадуться коротше й товстіше. Зверніть увагу на форму ваших нігтів, вона повинна підкреслювати красу пальців. Якщо у вас вузькі й довгі пальці, то нігті не слід залишати занадто довгими, їх краще закруглити, якщо пальці товсті й короткі, то додайте їм подовжену овальну форму. ПОМНІТЬ: які б у вас не були пальці, не варто робити нігті гострими, вони додадуть вашим рукам хижацький вид. Зверніть увагу на те, щоб довжина нігтів на всіх пальцях була приблизно однаковою. Як правильно підпилювати нігті.Підпилюють тільки сухі нігті, вологі можуть почати розшаровуватися. Найголовніша вимога – пиляння повинна відповідати вашому типу нігтів. Якщо вони нормальні, то пилочка для них повинна бути твердої, з великим і дрібним напилюванням. Але якщо нігті, що шаруються, те навіть дрібні кристалики на поверхні пиляння псують гладку поверхню нігтя, залишаються борозенки, а від цього порушується його міцність. Тому краще використовувати спеціальні поліровані пилочки, металеві краще викинути зовсім: вони нагріваються від тертя, і це шкодить нігтям. Руху повинні здійснюватися в одному напрямку – від кінчика нігтя до його лунки. Пиляння повинна рухатися легко, без натиску, у напрямку до середини, намагаючись не нахиляти площина пиляння до зовнішньої частини. Підпилювати нігті рухами туди‑ назад не можна: нігті від цього розщеплюються. Те ж виходить, якщо натискати на пиляння занадто сильно. Не можна глибоко спилювати кути нігтів, тому що це може викликати запальний процес. Полірування нігтів. Для полірування нігтів використовується спеціальне пристосування – полірувальник. Він має чотири робочі поверхні з нанесеними цифрами, що вказують на послідовність полірування. Можна використовувати спеціальні подушечки для полірування. Здавна нігті полірували шматочком фланелі або замші, посипаним сумішшю з рівних частин крохмалю, тальку й борної кислоти. Але не захоплюйтеся поліруванням: від занадто частого полірування нігтьова пластина стає тонкою й тендітною. Пилочку для полірування, яке має більш грубу поверхню, використовують тільки для усунення дефектів: • якщо нігтьова пластинка в поздовжніх і поперечних борозенках; • якщо на нігтях є плями після лаку; • якщо плями з'явилися внаслідок влучення яких‑ те барвників. Однак навіть у цих випадках шліфувати поверхня пилянням не випливає часто. Нігтьова пластинка обновляється раз у півроку, і якщо в цей проміжок часу шліфувати її кілька раз, то вона стане надто тонкої. Не слід забувати, що порушення цілісності поверхні нігтя може привести до інфікування, тому нігті, подвергшиеся шліфуванню, обов'язково повинні бути покриті шаром захисного лаку. Для посилення блиску використовують спеціальне масло або гель. Крім того, масло й гель захищають і харчують ніготь. Видалення кутикули й задирок.Найкраще вилучити кутикулу без обрізання або відсунути її до лунки за допомогою гелю й лопатки з гуми або дерева. На кутикулу наносять спеціальну рідину, яка розм'якшує шкірочку навколо нігтя й перешкоджає подальшому «заростанню». Потім паличкою акуратно зруште шкірочку навколо нігтя назад. Особливою популярністю користуються палички з апельсинового дерева. Але в тому випадку, коли нігті й руки запущені, а кутикула – груба, обійтися без щипчиков і ножиців не завжди вдається. Для видалення задирок потрібно розпарити руки у ванночці, у яку додати зм'якшуючий засіб: гліцерин, соду або готовий засіб для ванночки, а потім продезінфікованими щипчиками, які мають тригранні кінчики, обережно вилучити задирки, розташовуючи щипчики майже перпендикулярно до шкіри. Дрібні порізи й ранки обробіть будь-яким дезінфікуючим засобом. Нанесення захисного шару.Буває, що нігті м'які або надто ламкі. У цьому випадку потрібно застосовувати спеціальні засоби: захисний лак і захисне масло, які містять вітаміни, кальцій і віск, що захищає нігтьову пластину. Рідина для зняття лаку й в ідеалі сам лак не повинні містити ацетону. Однак навіть у цьому випадку необхідно скористатися захисним засобом – основою під лак.
